1-7

Cучасне життя ставить під сумнів дещо з того, що людина успадкувала від своїх предків. Саме тому наш час такий багатий на «питання дня» та «вимоги часу». Які ж «питання» хвилюють сьогодні світ? Соціальне, жіноче, проблеми виховання і організації школи, юридичне та медичне питання тощо. Вирішити ці питання і проблеми прагнуть у найрізноманітніший спосіб. Незліченною є кількість тих, хто пропонує тут свої рецепти. При цьому заявляють про себе відтінки всіх настроїв, усіх підходів: радикалізм, який закликає до революційних перетворень; помірний підхід, який, поважаючи наявне, хотів би розвинути з нього нове; консерватизм, який негайно починає тривожитися, щойно торкаються чогось зі старих традицій; і поряд з цими головними настроями – усі можливі проміжні ступені.

Das gegenwärtige Leben stellt mancherlei in Frage, was der Mensch von seinen Vorfahren ererbt hat. Deshalb zeitigt es so viele « Zeitfragen » und « Zeitforderungen ».Was für « Fragen » durchschwirren doch heute die Welt: die soziale Frage, die Frauenfrage, die Erziehungs- und Schulfragen, die Rechtsfragen, die Gesundheitsfragen usw. usw. Mit den mannigfaltigsten Mitteln sucht man diesen Fragen beizukommen. Die Zahl derer, welche mit diesem oder jenem Rezepte auftauchen, um diese oder jene Frage zu «lösen», oder wenigstens etwas zu ihrer Lösung beizutragen, ist eine unermeßlich große. Und alle möglichen Schattierungen in der menschlichen Stimmung machen sich dabei geltend: der Radikalismus, der sich revolutionär gebärdet, die gemäßigte Stimmung, welche, mit Achtung des Bestehenden, ein Neues daraus entwickeln möchte, und der Konservativismus, der sogleich in Aufregung gerät, wenn irgend etwas von alten Einrichtungen und Traditionen angetastet wird. Und neben diesen Hauptstimmungen treten alle möglichen Zwischenstufen auf.

1

Той, хто здатен глибше зазирнути в життя, не може опиратися відчуттю, що наш час неналежними засобами намагається розв’язувати завдання, що стоять перед ним. Багатьом хотілося б реформувати життя, не знаючи його справжніх підвалин. Однак, якщо бажаєш впливати на майбутнє, не можна задовольнятися поверховим знанням життя – треба дослідити його глибини.

Wer einen tieferen Blick ins Leben zu werfen vermag, der wird sich allen diesen Erscheinungen gegenüber Eines Gefühls nicht erwehren können. Es besteht darinnen, daß unsere Zeit den Anforderungen, welche an die Menschen gestellt werden, vielfach mit unzulänglichen Mitteln gegenübertritt. Viele möchten das Leben reformieren, ohne es in seinen Grundlagen wirklich zu kennen. Wer Vorschläge machen will, wie es in der Zukunft geschehen soll, der darf sich nicht damit begnügen, das Leben nur an seiner Oberfläche kennenzulernen. Er muß es in seinen Tiefen erforschen.

2

Життя подібне до рослини, яка містить в собі не лише те, що можна роздивитися очима; у її глибині приховане її потенційне майбутнє. Ми знаємо, що на рослині, яка щойно вкрилася листям, через певний час з’являться квіти й плоди. Але вже зараз у рослині у прихованому вигляді ці майбутні квіти і плоди присутні. Проте як може сказати, який вигляд матимуть ці квіти і плоди, той, хто в рослині досліджує лише те, що відкривається його очам на даний момент? Для цього він мусить знати сутність рослини.

Das ganze Leben ist wie eine Pflanze, welche nicht nur das enthält, was sie dem Auge darbietet, sondern auch noch einen Zukunftszustand in ihren verborgenen Tiefen birgt. Wer eine Pflanze vor sich hat, die erst Blätter trägt, der weiß ganz gut, daß nach einiger Zeit an dem blättertragenden Stamm auch Blüten und Früchte sein werden. Und im Verborgenen enthält schon jetzt diese Pflanze die Anlagen zu diesen Blüten und Früchten. Wie aber soll jemand sagen können, wie diese Organe aussehen werden, der nur das an der Pflanze erforschen wollte, was sie gegenwärtig dem Auge darbietet. Nur der kann es, der sich mit dem Wesen der Pflanze bekannt gemacht hat.

3

Так само і людське життя містить у собі зародки свого майбутнього. Утім, для того щоб сказати що-небудь стосовно цього майбутнього, слід осягнути приховану природу людини. Наш час, однак, не має до цього схильності. Його увага спрямована лише на поверхове, і йому здається, що він вступає у царину недостовірного, коли йому доводиться звертатися до того, що залишається прихованим від зовнішнього спостереження. З рослинами, звісно, набагато простіше. З досвіду ми знаємо, як часто вони вже цвіли і які плоди приносять. Проте жодне людське життя не повторює іншого людського життя, і ніколи досі не розцвітали квіти, якими воно заквітчає себе в майбутньому. А проте вони в зародку присутні в людині так само, як квіти вже присутні в рослині, яка поки що вкрита самим лише листям.

Auch das ganze menschliche Leben enthält die Anlagen seiner Zukunft in sich. Um aber über diese Zukunft etwas sagen zu können, muß man in die verborgene Natur des Menschen eindringen. Unsere Zeit hat aber dazu keine rechte Neigung. Sie beschäftigt sich mit dem, was an der Oberfläche erscheint und glaubt ins Unsichere zu kommen, wenn sie zu demjenigen vordringen soll, das sich der äußeren Beobachtung entzieht. Bei der Pflanze ist die Sache allerdings wesentlich einfacher. Der Mensch weiß, daß ihresgleichen so und so oft Blüten und Früchte getragen haben. Das Menschenleben ist nur einmal vorhanden; und die Blüten, welche es in der Zukunft tragen soll, waren noch nicht da. Dessenungeachtet sind sie im Menschen ebenso als Anlagen vorhanden wie die Blüten in einer gegenwärtig erst blättertragenden Pflanze.

4

Про майбутнє людини можна дещо сказати, якщо пробитися під поверхню людської природи – аж до її суті. Пропоновані у наші дні реформи будуть плідними і виправдають себе на практиці, лише якщо їх почнуть проводити виходячи з такого поглибленого вивчення людського життя.

Und es gibt eine Möglichkeit, über diese Zukunft etwas zu sagen, wenn man unter die Oberfläche der Menschennatur bis zu ihrem Wesen vordringt. Die verschiedenen Reformideen der Gegenwart können erst wirklich fruchtbar und praktisch werden, wenn sie aus einer solchen tieferen Erforschung des Menschenlebens heraus gemacht werden.

5

Завдання забезпечити підхід до практичного осягнення світу, який всебічно охоплював би сутність людського життя, має взяти на себе духовна наука. Питання, наскільки багато з того, що сьогодні називають цим іменем, є обґрунтованим, ми тут не будемо торкатися. Скоріше йдеться про саму сутність духовної науки і про те, на що вона за цією своєю сутністю здатна. Вона має бути не сухою теорією, що просто задовольняла б цікавість, і не засобом для тих, хто заради самих себе прагне до вищого розвитку. Вона може брати участь у розв’язанні найголовніших завдань сучасного людства на його шляху до загального добробуту¹.

1. Цю пропозицію не слід розуміти так, що духовна наука бажає мати справу лише з найзагальнішими життєвими питаннями. Як справедливим є те, що, в контексті сказаного вище, вона покликана забезпечити підґрунтя, виходячи з яких можливо розв’язувати ці питання, так справедливим є і те, що для кожної людини (незалежно від її  місця в житті), вона також може стати джерелом, з якого черпатимуть відповіді на повсякденні життєві питання, втіху, сили, впевненість у бутті й роботі. На неї можна спертися і для вирішення найвеличніших загадок життя, і у зв’язку з найбезпосереднішими сьогочасними потребами, і у найбільш, вочевидь, визначених повсякденним життям обставинах.

Die Aufgabe, eine das Wesen des Menschenlebens umfassende praktische Weltauffassung zu geben, muß ihrer ganzen Anlage nach die Geisteswissenschaft haben. Ob das, was heute vielfach so genannt wird, berechtigt ist, einen solchen Anspruch zu erheben, darauf kommt es nicht an. Es handelt sich vielmehr um das Wesen der Geisteswissenschaft, und darum, was sie diesem Wesen nach sein kann.Nicht eine graue Theorie soll sie sein, welche der bloßen Erkenntnisneugierde entgegenkommt, und auch nicht ein Mittel für einige Menschen, welche aus Selbstsucht für sich eine höhere Stufe der Entwickelung haben möchten. Sie kann sein ein Mitarbeiter an den wichtigsten Aufgaben der gegenwärtigen Menschheit, an der Entwickelung zu deren Wohlfahrt ¹.

1. Dieser Satz sollte nicht so gedacht werden, als ob die Geisteswissenschaft nur mit den umfassenden Fragen des Lebens zu tun haben wollte. So wahr es ist, daß sie im Sinne des oben Ausgeführten berufen ist, die Grundlagen zu liefern für Lösungsversuche dieser Fragen, so wahr ist es auch, daß sie für jeden einzelnen, an welcher Stelle im Leben er stehen mag, die Quelle sein kann, aus der er Antwort auf die alltäglichsten Lebensfragen, Trost, Kraft, Zuversicht im Dasein und Arbeiten zu schöpfen vermag. Sie kann sein die Stütze für die großen Lebensrätsel, aber ebenso für die unmittelbarsten Bedürfnisse des Augenblicks, auch in den-scheinbar - untergeordnetsten Lagen des Tageslebens.

6

Звісно, беручи на себе таку місію, вона мусить рахуватися з тим, що її право на це буде оскаржуватися і ставитися під сумнів. Радикали, помірні і консерватори у всіх сферах життєдіяльності висловлять їй свою недовіру. Жодній партії вона не буде до смаку, адже її підоснови лежать далеко за межами будь-якої партійності.

Sie wird allerdings damit rechnen müssen, mancherlei Anfechtungen und Zweifel zu erfahren, wenn sie sich gerade eine solche Mission zuerkennt. Radikale und Gemäßigte, sowie Konservative auf allen Gebieten des Lebens werden ihr solche Zweifel entgegenbringen müssen. Denn sie wird es zunächst keiner Partei recht machen können, weil ihre Voraussetzungen weit jenseits alles Parteigetriebes liegen.

7